Як я це роблю?

Як народжуються мої роботи? Мабуть, так само, як і в інших галузях: задум кожної мікромініатюри визріває в колі загальних інтересів автора. У роботі я користуюся мікроскопом, але цілком серйозно кажу, що сам по собі він не розв'язує жодної творчої чи технічної проблеми. Так і телескоп не гарантує, що вершину, яку в нього видно, буде підкорено.

Розв'язуючи технічні проблеми, треба дуже добре знати на практиці властивості матеріалів, з якими працюєш. Лише досконально знаючи їхні хімічні, фізичні й механічні властивості, можна щось створити — ніби граючись із матеріалами й використовуючи як їхні переваги, так і вади.

Створення мікромініатюри вимагає максимальної фізичної й психічної зосередженості. Я вірю, що цілеспрямованість на самій межі можливого розширює мислення, і розв'язання найскладнішого завдання може прийти будь-якої миті. До більшості технічних рішень я доходив не лише в майстерні, а й у тролейбусі, в метро чи навіть під час зав'язування краватки.

Усі операції я виконую вручну. Рухові мікроскопічних різальних інструментів заважають моє дихання й серцебиття. Тому під час особливо тонких і точних операцій я дотримуюся певного внутрішнього ритму.